Ви в розділі: Синдром Гарднера
Необхідно регулювати функцію кишок, однак проносні засоби при цьому призначають із обережністю. При поносах показані препарати вісмуту, дерматол, танальбин, що виявляють місцеву в’язку й протизапальну дію, симптоматичні засоби. При наявності одиничних великих поліпів, а також приєднанні ускладнень (кишкова непрохідність та ін.) лікування оперативне
Під синдромом Гарднера розуміють комбінація поліпів товстої кишки, нерідко із трансформациейполипов у рак, множинних остеом черепа й пухлин шкіри (атероми, дерматоидные кисты й ін.).
Захворювання успадковується по аутосомномдомінантному типу з різної пенетрантностью.
Е. Gardner зі співавторами в 1951 -1953 рр. опублікував спостереження за родину членами однієї родини, у яких була виявлена наступна комбінація патологічних ознак: поліпи товстої кишки, множинні остеоми черепа й нижньої щелепи, пухлини м’яких тканин шкіри, эпидермоидные кисты, множественныезубные зачатки й післяопераційні рубцевые десмоиды.
Надалі при зазначенім захворюванні було описано також розлад функції харчового каналу, левина особа, передчасне випадання зубів
Розвиток кишкових аденом нерідко відстає від зовнішніх проявів на 10-20 лет
Крім пухлин і кист шкіри, підшкірної клітковини й костей, виявляються також кисты сальника (Н. Т. Єлисєєв, 1971).