Ви в розділі: Критерії дисбактеріозу
Плин туберкульозного илеотифлита характеризується чергуванням періодів ремісії й загострень, причому останні нерідко протікають довгостроково й досить важко, як при гострому животі й часткової непрохідності. Одночасно в специфічний процес утягуються брыжеечные лимфоузлы. Захворювання розвивається поступово. Загальні симптоми — слабість, швидка стомлюваність, субфебррильная температура — виражені на початку захворювання меншою мірою, чому при виразковій формі. Іноді ужена ранніх стадіях процесу відзначаються нудота, зниження апетиту й болючий синдром, переважно в илеоцекальной області, нерідке захворювання проявляється завзятими запорами або, навпаки, интермиттирующими поносами. У міру прогресування захворювання поноси чергуються із запорами, наростає інтенсивність болю, який нерідко носить схваткообразный характер, супроводжується метеоризмом
При значних загостреннях хвороби іноді помилково діагностується гострий живіт у связис появою ознак кишкової непрохідності. З діагнозом термінального илеита або апендициту хворих навіть оперують (Є. 3. Мирзоян, 1957; С. А. Гешелин, 1961). При об’єктивнім обстеженні у хворих гіпертрофічною формою та беркулеза кишок визначається хворобливість в илеоцекальоний області: значно частіше, чим при виразковій формі, прощупується ущільнення в цьому відділі кишок, а нерідко й у висхідній частині товстої кишки. Поверхня ураженого відділу кишки нерівна. У ряді випадків всвязи з появою обмеженого перитоніту або подразнення очеревини відзначається напруга м’язів передньої черевної стінки.